Швейцарські ескапади... Невшатель 

 

У вересні 1833 р. Бальзак уперше вирушає у подорож, щоб побачитись з пані Ганською, з якою на той момент він ще не був знайомим, знав він лише, що вона полячка на ім’я Єва, проте внаслідок їхнього листування письменник вже був безмежно закоханим у неї.

На початку 1833 року пані Ганська переконала чоловіка на декілька місяців покинути Україну і вирушити у мандрівку Європою. Вона обрала курорт  Невшатель через близьке розташування до французького кордону, що значно спрощувало організацію таємних зустрічей з Бальзаком. [далі...]

Женева... на життя, на смерть!

 

Як би сильно не хотів Бальзак знову побачитись з пані Ганською у Женеві, щоб закріпити початок їхнього любовного роману у Невшателі,  літературна праця і справи затримають його у Парижі довше, ніж це було передбачено. Через зобов’язання перед видавцями і потребу відкласти деякі «збереження» для подорожі він працює вдвічі інтенсивніше:« Тепер треба працювати і вдень і вночі. Два тижні щастя у Женеві – це слова викарбувані у мене в голові, ніщо не надихало мене до цього так сильно, як вони». [далі...]

Відень… Рушайте, коні!

 

Після того, як розвіялось перше зачарування, Бальзак не перестав вважати прекрасну графиню Ганську жінкою всього свого життя, він називав її «провідною зорею» всього свого життя, вірив, що вона зможе надати потрібну йому підтримку, що стосується душевних переживань, фінансового забезпечення і місця у суспільстві… [далі...]

 

 

Відень… Рушайте, коні!

 

З його фантазією у Бальзака зовсім не виникає складнощів, щоб придумати пояснення свого приїзду для графа Ганського…  Цілком виправдано він заявляє, що для написання роману «Битва», робота над яким триває вже багато років, йому необхідно побачити Ванграм і Асперн. Це зовсім поруч з Віднем, тому само собою розуміється, що він заїде побачитись з подружжям Ганських! [далі...]

 

 

Сім Років!

 

В результаті своєї подорожі до Відня Бальзак загруз у колосальних боргах… Більшу частина грошей, які він блискавично розтратив, втамовуючи свою манію величності, письменник отримав за вже звичною схемою, це були гонорари за майбутні книжки (роботу над деякими з них він навіть і не починав), отримані від періодичних видань і книжкових видавництв на основі підписаних зобов’язань про надання текстів у визначені в них строки. Поринувши у вир віденського життя, цього разу письменник недостатньо сумлінно виконував свої літературні зобов’язання, тому після повернення до Парижу він був змушений .... [далі...]

 

 

До Санкт-Петербургу,
що є духу… !

 

Залізна дорога, яку в цей час лише починають розбудовувати, ще не доходила до Дюнкерка, Бальзак їде до станції відправлення мальпосту (поштової карети) 16 національною дорогою через Пьєрефіт-сюр-Сен, Ам’єн і Азебрук.  

Теплохід «Девоншир» чекає у порту Дюнкерк. У 1843 р. епоха розкішних круїзів далеко… Слід дочекатись розвитку трансатлантичних маршрутів наприкінці 19 ст. і появи все більш вишуканих та пишних пароплавів. [далі...]

До Санкт-Петербургу,
що є духу… !

 

На наступний день після прибуття, ледь перевівши дух після непростої подорожі, схвильований Бальзак поспішає до графині Ганської.

Здається, любовний «фейлетон» продовжується з того ж місця, де він перервався сім років тому, незважаючи на переміни які сталися з його ключовими персонажами за весь той час, що минув:

«[…] мені випало велике щастя о півдні знову зустрітись зі своєю графинею Євою у неї вдома у маєтку Кутаїсова, на вулиці Мільйонній. Я не бачився з нею після того, як ми попрощались у Відні, вона мені здалась такою ж красивою, такою ж молодою, як і тоді. Сім років розлуки: вона залишалась у пустці пшеничних полів, а я – у своїй паризькій пустелі... » [далі...]

Тур Європою: 260 днів втіх…

 

27 серпня поки пані Ганська і Анна їдуть до Кельну і Карлсруе, Бальзак повертається у Париж. На диліжансі він добирається до Генту, далі сідає на потяг до Лілю і 30 серпня мальпостом приїздить у Париж.

Після чотирьох прекрасних місяців, проведених поруч з коханою, Бальзак повертається у Париж в депресії: 

 

« Тут все, що не пов’язано з вами, байдуже мені і навіть обридле, до такої міри, що вчора розбитий втомою, неголений 8 днів, весь у пилюці після дороги, яка тривала 22 години, у брудній білизні, дорожньому одязі, я пішов до Фромана-Моріса перед тим, як прийти сюди». [далі...]

 

Тур Європою: 260 днів втіх…

 

8 листопада 1843 р., одразу ж після прибуття у Париж втомлений і скутий болем Бальзак вирушає у Гавр, щоб забрати свій багаж, відправлений морем, щоб полегшити його пересування. Він обачно звернувся до лікаря і свого друга доктора Накара, який виявив у нього менінгіт, викликаний постійною перевтомою, і прописав йому місячний курс лікування «п’явками і заспокійливими засобами проти неврозу». [далі...]

 

 

Нарешті Верхівня!...

 

Після розчарування у батьківстві, Бальзаку важно повертатись до літературної праці, знесилений розпачем, він не може написати жодної фрази:

 

«Вчора, як покараний школяр, я нерухомо просидів цілий день з ранку до вечору за столом, я так і не зміг вичавити з себе хоча б два рядки, або хоч якусь думку».  [далі...]

 

Нарешті Верхівня!...

 

Після розчарування у батьківстві, Бальзаку важно повертатись до літературної праці, знесилений розпачем, він не може написати жодної фрази:

 

«Вчора, як покараний школяр, я нерухомо просидів цілий день з ранку до вечору за столом, я так і не зміг вичавити з себе хоча б два рядки, або хоч якусь думку».  [далі...]

 

Нарешті Верхівня!...

 

8 вересня у Ганновері він знову сідає у потяг разом з доктором Ротом. Вони проїздять Магдебург, Берлін і Вроцлав. Ввічливий лікар перед тим, як поїхати у Відень, передає Бальзака у надійні руки іншого випадкового попутника, який виявився братом російського консула у Кракові. З новим попутником Бальзак приїздить потягом у Глівіце, потім на диліжансі у Сілезію, а 9 вересня після обіду у Краків.

Бальзак милується собором і великою кількістю церков, краса яких, на його думку, прирівнюється до барокових романських храмів. Він виявляється менш прихильним до самого міста, яке він називає «небіжчиком столиці»…

[далі...]

ПОДОРОЖІ ОНОРЕ ДЕ БАЛЬЗАКА

У глибині душі Бальзак ніколи не був мандрівником, однак, усе своє життя він подорожував Францією та Європою, іноді у справах, але найчастіше задля того, щоб побути зі своїми коханими жінками. Спочатку він їде до своєї коханки Зюльми Карро, з якою вони познайомились чи то в Ангулемі, чи то в Іссудені, потім до претенденток на її місце Мадам де Бемі з Турена, спускається вниз по Луарі до Нанту, щоб відвідати Мадам де Кастрі у Швейцарії, особливо багато Бальзак подорожує задля зустрічі з Мадам Ганською, він багато разів перетинає всю Європу, терплячи виснажливі умови перших перевізників початку 19-ого століття.

BALZAC

HANSKA
Association Franco Ukrainienne